«Виробничу й фінансову планку в цьому році ми підняли високо», - Олег Яремко

Автор:  Газета "Голос України"
25.08.2018 11:19
Загальні новини
Наш співрозмовник — начальник Тернопільського обласного управління лісового та мисливського господарства Олег Яремко
- Із якими сподіваннями ввійшли в 2018-й? Що вдалося зробити у першому півріччі, а що залишається на порядку денному?
- Лісове господарство області в нинішній рік увійшло не так із проблемами, як із чітко визначеними завданнями. Планку для лісівників підняли досить високо. У першу чергу нас турбує заліснення території області. Це одне з основних завдань. Щоб збільшити лісистість, потрібно вирішити проблему нових земель, яких, на жаль, у державному лісовому фонді або немає, або є лише невеликі площі. Зрештою, і їх треба освоїти. Ми цим займаємося. Водночас щоби працювати комплексно треба значно більші площі. Тому нам на зустріч пішли в обласній державній адміністрації і в обласній раді. Спільно з  обласним геокадастром оглянули 4 тисячі гектарів землі.
- Йдеться про землі, які непридатні для ведення сільського господарства…
- Звичайно. Я б хотів також наголосити, що лісівники хочуть працювати на деградованих і малопродуктивних землях, на яких не можна сіяти, орати, вирощувати сільськогосподарські культури. Гарно складається, якщо такі землі ще й примикають до основного лісового фонду. Тоді ми маємо можливість їх і заліснити, й доглянути, й охороняти. На 1 тис 500 га вже виготовлено правовстановлюючі документи. До речі, в цьому плані Тернопільщина у четвірці областей, де прийняли програму ведення лісового господарства. Власне, ми отримали її в 2017-му, розрахована ця програма на 5 років. У документі було задекларовано збільшення лісистості на 500 га. Потім на одному з засідань в обласній раді внесли зміни з нашої ініціативи, збільшивши площу до 700 га. Але це не межа, ми можемо розширювати свою діяльність щодо заліснення. Хоча вже третій рік поспіль ми не маємо фінансування із держбюджету на цей вид діяльності. Тому державні лісогосподарські підприємства розраховують лише на власні кошти в цьому плані. А кошти це немалі, бо для того, аби заліснити площу, треба зібрати насіння, посіяти його, виростити посадковий матеріал… Щоправда, обласна влада допомагає нам із коштами, які йдуть на виготовлення правовстановлюючих документів на нові землі. Ще одне завдання – дати лад тим угіддям, які є в нашому фонді, але не мають актів права власності. Цей шлях треба пройти. Робота триває. Наприклад, у минулому році ми узаконили 17 тис га. Цьогоріч плануємо пропрацювати ще стільки ж. 
- Що саме встигли посадити цього року на Тернопільщині?
- 70% того, що ми садимо – це дуб. Також висаджуємо сосни й модрини. Ті ділянки, які зрубали в попередньому році чи цьогоріч узимку й навесні, вирішили засадити молодими лісами. Запланували заліснити 367 га, але вдалося зробити 412 га. Разом з тим, за минулі роки у нас зменшилася площа рубки. Часто чуємо, що лісівники багато рубають. Але це не так. Ми намагаємося рубати лише стиглі або перестиглі ліси, на вирубку яких є усі дозволи. Інших рубок ми не проводимо. Як виняток ті, що спрямовані на оздоровлення зелених насаджень.
- Ви згадали про сосни. Але чи є сенс їх садити, якщо цей вид останнім часом все більше потерпає від шкідників, які вражають деревину. Соснові ліси гинуть від так званих «біологічних» пожеж. Яка ситуація в нашій області?
- Так, є така проблема. Вона стосується передовсім Житомирської, Київської, Волинської та Рівненської областей. У нас вона торкається лише одного господарства, де масово росте сосна – це Кременецький лісгосп. Тому процент захворюваності сосен у нас невеликий, у порівнянні з іншими областями. Але все-таки є ґрунти, на яких сосну треба висаджувати обов’язково. Ми віримо в те, що цю хворобу вдасться подолати, адже наука не стоїть на місці. Нині на Тернопільщині страждає інша порода. Хворіють ясени. Вони ростуть по всіх районах області й прикро спостерігати, як випустивши перші листки через два-три місяці дерево всихає й вивалюється із землі з коренем. Прикро, що в природо-заповідних зонах ми навіть не можемо ці ясени швидко прибрати. Треба дозвіл від Міністерства екології. А поки що в цьому плані робота налагоджена не так, як би того хотілося. Тому ми над цим працюємо. Я вірю в те, що здоровий глузд візьме гору й порозуміння між екологами й лісівниками таки буде. Негоже, аби ті дерева валялися в заповідних зонах.
- Хвороби - це актуальна проблема, але найбільше громадськість непокоять незаконні рубки лісу й вивезення деревини. Цього року лісівники неодноразово повідомляли правоохоронців про крадіїв деревини.
Із 2017-го ми посилили роботу в цьому плані й створили рейдові бригади, як в обласному управлінні, так і в державних лісогосподарських підприємствах. Можливо, хтось думає, що ці бригади існують лише на папері і виїжджають зрідка. Але це не так. Ми працюємо системно, кілька разів на тиждень виїжджаємо, працюємо вночі. Тим паче, ведемо цю роботу спільно з правоохоронцями. У бригаді є представники лісової охорони та поліції. Приємно, що кількість незаконних рубок знизилася у порівнянні з минулим роком на 31%. Цього року до правоохоронних органів передали 18 справ. І хотілося б, щоб по цих справах був конкретний результат.
- На черговій колегії управління ви повідомили про початок роботи нового сервісу з надання адміністративних послуг. Розкажіть про це докладніше.
- Це "єдине вікно" з надання адміністративних послуг для мисливців, які отримують у нас посвідчення, контрольні картки обліку добутої дичини та порушень правил полювання. Сервіс також створений для громадян, які хочуть здати екзамен, щоб стати мисливцем та отримати відповідний дозвільний документ. Крім того, обласне управління видає сертифікати про походження лісопродукції для суб'єктів підприємницької діяльності та державних підприємств, які експортують перероблену деревину. Вважаю, що система буде затребуваною, адже загальна кількість мисливців у Тернопільській області становить 9,5 тисяч осіб. Минулого року ми видали 1 тис 480 сертифікатів про походження лісоматеріалів та виготовлених із них пиломатеріалів. За перше півріччя поточного року - 734 сертифікати.
- А що стосується фінансів і виробничого планування? Маєте чим пишатися?
- У порівнянні з минулим роком ми суттєво збільшили виробничо-фінансові показники. Середня заробітна плата зросла на 35%  і становить 8 тис 900 грн. Наших 5 лісогосподарських підприємств сплатили до зведеного бюджету 49 млн грн, з них у місцевий пішло 12,5 млн грн. Хочу зазначити, що жодне підприємство у нас незбиткове. В цілому, вони мають чистий прибуток 2 млн 600 тис грн. Ми працюємо згідно з затвердженою програмою. Працюємо так, аби були задоволені і люди, і влада.
Надія Миколайчук.
Газета "Голос України"