Під час виїзної колегії обласного управління відмічено високий рівень ведення лісового господарства в Тернопільському лісгоспі

Автор:  Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
14.11.2018 13:44
Загальні новини
07 листопада, під керівництвом начальника управління Олега Яремка, на базі державного підприємства «Тернопільське лісове господарство» відбулося засідання колегії обласного управління. 
Учасники колегії – директори лісогосподарських підприємств, головні лісничі та головні інженери, – розглянули питання сучасного стану ведення лісового господарства та виробничої інфраструктури в ДП «Тернопільський лісгосп». 
Було оглянуто 27 об’єктів у трьох підрозділах даного підприємства – Тернопільському, Теребовлянському та Збаразькому лісництвах, а також лісопромисловий комплекс у смт. Дружба.
Загалом присутні були приємно вражені підходом тернопільських лісівників до ведення лісового господарства. 
Зокрема, в Тернопільському лісництві було оглянуто розсадник декоративного садивного матеріалу та тепличне господарство. Загальна площа розсадника – 2,2 гектари. Відтак він є найбільшим розсадником із вирощування декоративних порід у підприємстві. Враховуючи обсяг робіт, які здійснюють на розсаднику, для лісництва закуплено мотофрезу для проведення доглядів за саджанцями в шкільних відділеннях. 
У школах розсадника Тернопільського лісництва вирощують 21 тисячу саджанців, асортимент яких становить 38 порід. У тепличному господарстві укорінено 21 тис. шт. живців, із асортиментом 23 порід. У перспективі лісництво планує збільшувати асортимент порід декоративного садивного матеріалу, враховуючи близькість до обласного центру та можливості більшої його реалізації для населення.
Суттєві напрацювання з лісової селекції представлені на колегії. Зокрема, було здійснено огляд клонової плантації модрини європейської у Тернопільському лісництві площею 3 га та родинних плантацій дуба звичайного в Тернопільському та Збаразькому лісництвах площею 10 га.
Як зазначила головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів управління Надія Козацька, враховуючи те, що дібровні умови місцезростання в Тернопільському лісгоспі в переважають, відтак створення селекційної насіннєвої бази дуба звичайного є надважливим завданням і підприємство з цим успішно справляється. Щодо створених і вже занесених в державний реєстр клонових плантацій модрини японської та модрини європейської, то можна однозначно сказати, що це суттєвий поступ вперед, як з лісівничої, так і з господарської точки зору.
– Не простими були перші кроки зі створення клонової плантації модрини японської у Тернопільському лісгоспі , – зазначає головний спеціаліст. – Відтак було зроблено відповідні напрацювання щодо селекції модрини японської та шляхи введення її в лісові насадження Тернопільщини. 
Власне, продовженням колегії був огляд ділянок у Теребовлянському лісництві незімкнутих лісових культур дуба звичайного 2012-2017 років створення зі схемою розміщення 4х0,7 м, плантаційних лісових культур зі скороченим оборотом рубки модрини європейської 2015-2018 років створення зі схемою розміщення 2,5х1 м, а також ділянки з класичного створення дубово-букових лісових культур (вік – 16 років), на якій цьогоріч здійснено прочистку, склад після догляду за лісовими культурами 6Дзв3Бкл1Гз+Клг.
Як зазначив інженер лісових культур підприємства Тарас Криса, створення дубово-букових культур є класичним у лісовому господарстві, так як бук є прекрасною підгінною породою для дуба та формує його в стовбурі. Відтак це найпродуктивніші лісові насадження. 
Разом із тим, на відміну від супутньої породи дуба звичайного – граба, вміст кальцію в опаді листя букових поліпшує ріст дубових насаджень. Водночас це стосується лише тих дубово-букових насаджень, де в ґрунті є глина. Якщо ж в підґрунті є камінь чи вапняки, така схема насаджень не підходить, тому що там дуб не ростиме, відтак бук матиме перевагу, – прокоментувала головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів. 
Крім того, головний спеціаліст наголосила на схемі створення дубово-букових насаджень, зокрема, букові насадження мають отримати свій мікроклімат, відтак потрібно створювати не менше трьох рядів бука, чого, власне, і дотрималися працівники Теребовлянського лісництва, створюючи дані лісові культури.
На завершення відвідин Теребовлянського лісництва учасники виїзного засідання оглянули ділянку дуба червоного та модрини європейської, віком 55 років.
– Дуже ефективний результат створених лісових культур дуба червоного і модрини європейської, закладених 55 років назад Вінницькою науково-дослідною станцією. Лісові культури в одному ярусі, модрина європейська тягнеться, дуб червоний її тримає. Ми досягаємо мети, адже одержуємо ту кубомасу, яка нам потрібна. Тому що це ці культури, які не є головними для наших дібров, це той 5-10 відсотковий фонд плантацій зі скороченим оборотом рубки. Ми наші Д2-Д3 не будемо займати модриною у великих масштабах, але, аби там не росли малоцінні породи, то ми принаймні маємо насіннєву базу, – резюмувала Надія Козацька.
У Збаразькому лісництві відвідали дві ділянки лісових культур дуба звичайного, на одній 2017 року здійснено освітлення, повнота 1,0, а також родинну селекційну лісоннасіннєву плантацію дуба звичайного та дві ділянки лісокультур модрини європейської плантаційного типу зі скороченим оборотом рубки. 
До слова, в даному лісництві лісові культури дуба звичайного створюються шляхом посіву жолудя дуба звичайного. Зокрема на посів припадає 80% створених лісових культур дуба звичайного. Тож створення родинної плантації дуба звичайного неабияк необхідне, аби отримувати якісне насіння.
Лісокультури модрини створені різними схемами посадки – 2х2 м та 3х1 м. Власне, як зазначалося під час відвідин клонової плантації модрини європейської у Тернопільському лісництві, щільність розміщення лісових культур модрини має неабияке значення, адже в результаті ділянка, де модрина створювалася рідше, має вихід деревини майже вдвічі менший. 
У підсумку виїзної колегії було відзначено високий рівень ведення лісового господарства у Тернопільському лісгоспі. Як зазначив начальник управління Олег Яремко, неабияким чинником у цьому є підхід методом спроб і помилок, які дали такий результат, адже не завжди можна застосовувати конкретний приклад на кожній ділянці. Різні ґрунтові й кліматичні умови не завжди дають змогу виростити цінні й продуктивні дубові насадження. Разом із тим, кожна лісова площа має своє призначення і завдання лісівників знайти відповідну лісову породу, яка б дала приріст, а в подальшому й потрібну кубомасу. Та головною породою для лісівників Тернопільщини завжди був і залишається дуб. Власне це наше головне завдання.