Хто, як не ми? Лісівники під час з’їзду обговорювали як врятувати українські ліси

Автор:  Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ
28.09.2018 14:28
Загальні новини
25 вересня, у Міжнародному виставковому центрі, що в Києві,  відбувся четвертий з’їзд Товариства лісівників України. Тернопільську лісівничу делегацію очолив начальник управління Олег Яремко та його перший заступник Іван Приймачук. Було також обрано делегатів від кожного з п’яти лісгоспів. Зокрема, від ДП «Чортківський лісгосп» – директора Василя Фреяка та лісничого Копичинського лісництва Ігоря Івашківа, від ДП «Бережанський лісгосп» – директора Олександра Левчука та лісничого Завалівського лісництва Ігоря Семака, від ДП «Кременецький лісгосп» – лісничого Суразького лісництва Степана Ладана, від ДП «Тернопільський лісгосп» – головного лісничого Ореста Ходиня та лісничого Теребовлянського лісництва Ігоря Невідомого.
Паралельно зі з’їздом розпочала триденну роботу Міжнародна виставка «Лісдеревмаш», участь у якій взяли заступник начальника управління Любомир Ничка, директор ДП «Бучацький лісгосп» Володимир Чапран та головний інженер цього ж підприємства Юрій Кравець, директор ДП «Кременецький лісгосп» Богдан Косінський, його заступник Володимир Бобрик та головний інженер ДП «Чортківський лісгосп» Олександр Семанчук.
– Мені дуже приємно те, що в рамках виставки сьогодні лісівники всієї України проводять свій четвертий з’їзд, – зауважив, відкриваючи виставку «Лісдеревмаш», заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар. – І це говорить про те, що лісівники й переробники є різними складовими одного процесу, який триває в Україні, розвивається та приносить відповідний результат. Разом із тим, прикро говорити, що останнім часом до лісової галузі є негативна увага, і дуже багато моментів, які є в лісовій галузі, на жаль, не правильно оцінюються. Ми сьогодні бачимо цілу низку законів, уже законів, які сьогодні накладають на лісову галузь додатковий тягар. І безперечно це не може не відобразитись у кінцевому варіанті на переробці і на вартості сировини, і на вартості кінцевої продукції. В такому форматі ні лісівники, ні переробники не отримають того результату, на який заслуговують. Тому мені б хотілося побажати, щоби і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і місцеві органи влади належним чином оцінювали роботу лісівників, бо саме від цієї роботи в кінцевому варіанті ми будемо мати кінцевий продукт переробки, який сьогодні може мати держава. А ми сьогодні виступаємо за те, щоб цей національний кінцевий продукт був конкурентоздатний. Щоб ми врешті решт розширили й поглибили переробку української сировини, тому що для цього є всі підстави. Відтак сподіваюсь, що сьогоднішня виставка буде черговим кроком у цьому процесі.
У з’їзді Товариства лісівників взяли участь 442 делегати-лісівники з усіх куточків нашої держави. Під час тривалого засідання звучали виступи як фахівців лісового господарства, так і запрошених, серед яких народні депутати, очільники областей, керівники спеціалізованих вищих навчальних закладів, іноземні експерти з вагомим досвідом роботи у лісових підприємствах державної форми власності, які спеціалізуються на консультуванні лісових адміністрацій країн Східної Європи і Центральної Азії, колишні міністри лісового господарства, яким болить становище української лісової галузі, в якому вона наразі перебуває. Відтак шукали спільний знаменник вирішення нелегкої формули – збереження зеленого багатства в умовах теперішнього законодавства. А це відсутність фінансування на всі лісогосподарські заходи, нові санітарні правила в лісах, що дозволяють швидше поширюватися хворобам лісу замість того, аби їм запобігати, здійснюючи попереджувальні профілактичні заходи, а не констатувати по факту кількість гектарів майже загиблого лісу, охорона лісів від пожеж, від яких потерпають легені південних та східних регіонів та до яких байдуже усім громадським активістам та й тим же депутатам, та й податковий тягар, який нещодавно додатково натягнули лісівникам, як зашморг на шию. До того ж, податкова сума прямо пропорційна бажанню сільських, селищних рад, об’єднаних територіальних громад заробити «швидкі» гроші на лісовій культурі, що ще довго не називатиметься лісом. І головне – це інформаційна війна, яка не дозволяє працівникам зосередитися на головному – вирощуванні лісу, заготівлі, доглядах за лісовими культурами, адже частину часу потрібно віддавати на спростування численних безпідставних обвинувачень з боку нефахівців та у доступному їм форматі пояснювати кожен лісівничий захід.
Водночас розуміли, що без вирішення більшості з цих питань у політичній площині, тобто за допомогою правильних і виважених законодавчих рішень, буде важко. Адже враховуючи останні два-три роки, лісове господарство розхитують у всіх можливих напрямах. Відтак, незважаючи на те, що де-юре окремі депутати підтримують і розуміють лісівників, де-факто лісівникам, окрім самих себе, немає на кого покластися. Яскравим прикладом була участь усім відомого ляшківця Віктора Галасюка у відкритті цьогорічної виставки, який не спромігся вийти на трибуну і сказати лісівникам свою точку зору. Не вистачило, мабуть, снаги сказати це у вічі кожному з майже півтисячі присутніх, або ж не було що сказати, адже, як показує практика, такі політичні рішення ніколи не йдуть на користь ні державі, ні народові, який і є її основою. Сказати в камеру об’єктиву – річ не складна. Інша річ сказати це вживу перед тими, кого вчора обливав брудом. Є влучний вислів про те, що справжній політик думає не про себе в державі, а про державу в собі. Сподіватимемося, що перших більше у Верховній Раді, відтак, враховуючи те, що обговорення бюджету на 2019 рік триває, очікуємо, що благання лісівників врятувати ліси будуть почуті.