Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство"

Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство», площею 26015 га, розташоване в центральній частині Тернопільської області на території шести адміністративних районів, а саме: Збаразького, Зборівського, Підволочиського, Теребовлянського, Тернопільського і частково Чортківського.

Геодезичною (картографічною) основою для складання лісовпорядних планшетів стали планшети попереднього лісовпорядкування, матеріали землевпорядкування.

Для таксації деревостанів використовувались ортофотоплани масштабу 1:10000, задовільної якості, зальоту 2007 років. Квартальна мережа зазнала незначних змін. Нумерація кварталів проведена за лісництвами.

Площа ДП «Тернопільський лісгосп» зменшилась за ревізійний період на 11,0 га, в зв’язку з тим, що під час базового лісовпорядкування був врахований державний акт на право постійного користування землею виданий відкритому акціонерному товариству Теребовлянське  заводоуправління  будівельних  матеріалів  «Будівельник» (м. Теребовля вул. Підзамче, 113 Теребовлянського району) зареєстрованого №49 від 06.08.1999 р. Розбіжність площі  ДП «Тернопільський лісгосп» з земельним балансом станом на 01.01.2014 р. становить 36,0 га на території Теребовлянського району: Лошнівської сільської ради (піонерський табір «Червона калина») – 3,87 га: Кровинківська сільська рада (кар’єр піщаний  «Пісковик») – 2,59 га;   Теребовлянська   міська  рада (база  відпочинку  «Ватра» – 2,40 га, кар’єр глиняний ВАТ «Будівельник» – 7,00 га) – 9,4 га, так як згідно довідки відділу держземагентства у Теребовлянському районі дані об’єкти обліковуються згідно звіту форми 6-зем станом на 14.05.2014 р. за суб’єктом господарювання.

Взято до обліку на території Теребовлянського лісництва Теребовлянського району Підгайчицької с/р – 21,0 га, так як дані лісові масиви, згідно з матеріалами лісовпорядкування, починаючи з 1962 року і картографічних матеріалів ДП «Тернопільського науково-дослідного та  проектного  інституту  землеустрою» знаходяться в землекористуванні ДП «Тернопільський лісгосп», а в формі 6-зем не відображено.

Таксація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, основаному на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною і переліковою таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для коригування запасів насаджень на 1 га під час окомірної таксації, а також визначення відносних повнот під час вибіркової вимірювальної і перелікової таксації використовувались таблиці «Сум площ перерізів та запасів деревостанів при повноті 1,0», розроблених кафедрою лісової таксації УСГА, затверджених Міністерством лісового господарства України 15 листопада 1991 року.

Крім зазначених таблиць використовувались висотоміри різних марок, мірні вилки, прилад Біттерліха, віковий бурав, а також таблиці класів бонітетів, таблиця діагностичних ознак типів лісу для Тернопільської області, систематизована таблиця проектування лісових культур в лісах Тернопільської області.

На території лісгоспу проводились дослідні роботи моніторингу лісів першого рівня на десятьох ділянках.

Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до межі Північно-західного Подільського лісогосподарського району з грабово-дубовими і буковими лісами і входить в склад Західноукраїнського лісостепового округу рівнинної лісогосподарської області лісостепу (С.А. Генсірук, 1981 р.).

За фізико-географічним районуванням (В.П. Попов, А.М. Марініч і К.І. Пеньков, 1968 року) район розміщення лісгоспу віднесений до рівнинної фізико-географічної сторони. Клімат території розміщення лісгоспу помірно континентальний із нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів.

За відмінностями у кліматичних показниках на території лісгоспу можна виділити три агрокліматичні райони: північний, центральний і південний.

Північний район охоплює територію Зборівського і Збаразького адміністративних райони. Сума температур, вищих від 10°С, становить 2500-2550°С. Середньорічна  температура повітря майже на 0,5°С нижча, ніж у центральній і південній частинах. Безморозний період триває 160-165 днів. Опадів випадає понад 650 мм на рік.

Центральний район називають ще «холодним Поділлям». До його складу входять Теребовлянський, Тернопільський і Підволочиський райони. Сума активних температур тут становить 2400-2500°С. Середньорічна температура повітря +6,8°С. Безморозний період – 150-165 днів. Річна сума опадів коливається від 600 до 650 мм.

Південний район включає територію Чортківського району. Цей район ще називають «теплим Поділлям». Сума температур вищих від 10°С, коливається від 2500°С до 2700°С. Середньорічна температура повітря +7,3°С, безморозний період – 160-165 днів, опадів випадає від 520 до 600 мм на рік. Весна настає тут майже на два тижні швидше, ніж на решті території.

Циркуляція атмосфери характеризується частими вторгненнями повітряних мас Атлантики і таким ж частим проходженням циклонів. Помітний вплив континентального і навіть арктичного повітря, а також антициклонів, особливо східно-європейських. Переважає західний перенос повітряних мас, що зумовлює перевагу вітрів західної чверті горизонту над вітрами східної чверті. Описана закономірність вітрового режиму спостерігається в усі пори року. Часта адвекція повітряних мас з Атлантичного океану пом’якшує добові та річні коливання температури повітря. Активна циклонічна діяльність і термічна конвенція (у теплі пори року) сприяють тут випаданню порівняно великої кількості опадів.

Загальні риси клімату визначаються річним ходом основних метеорологічних елементів (температура, опади) і розподілом їх по території. Термічний режим характеризується континентальним типом річного ходу температури повітря. Середня температура найтеплішого місяця (липня) становить 18-19°С, а найхолоднішого (січня) – 4,5-5,5°С. Дещо нижчі температури січня приурочені до західних районів і понижених частин області, а найнижчі – до північних районів і найбільш піднятих ділянок центральних районів. Найвищі липневі температури характерні для південних районів, а найнижчі – для західних і найбільш піднятих ділянок центра області. Амплітуда річних коливань температури змінюється по всій території в межах 23-24°С, що свідчить про помірну континентальність клімату.

В середньому за рік випадає 520-700 мм опадів. Їх розподіл по території характеризується значною строкатістю, що зумовлено впливом висоти та форм рельєфу. Навітряні схили, особливо західні, навіть незначних підвищень місцевості одержують більше опадів, ніж закриті долини і улоговини. Вертикальний  градієнт річних сум опадів становить 55 мм на кожні 100 м підвищення. Виявляється також загальне поступове зниження річних опадів з заходу на схід і з північного заходу на південний схід, що пов’язано з загальним пониженням поверхні території і наростанням континентальності клімату в цих напрямках.

Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень відносяться зливи, грози, а іноді – град, заморозки пізньої весни і ранньої осені.

В цілому ж клімат сприяє умовам вирощування таких листяних порід, як: дуб черешчатий, бук лісовий, граб звичайний, ясен звичайний, черешня, берест; хвойних: модрина японська, модрина європейська, ялина європейська, сосна звичайна, з успіхом можуть рости такі екзоти, як: дугласія, бархат амурський, дуб червоний.

Територія лісгоспу, як і вся Тернопільська область, входить до західної частини Волино-Подільської височини або плато, яке має слабий південно-східний і  більш чітко виражений південний нахил. За характером рельєфу територія лісгоспу є горбисто-рівнинного типу. Абсолютні висоти коливаються від 443 м до 116 м. Всі ліси лісгоспу віднесені до рівнинних.

За характером поверхності і морфологічними особливостями на території лісгоспу можна виділити три геоморфологічні райони, які є частиною Волино-Подільської плити Східноєвропейської платформи.

Північно-західну частину лісгоспу займає Бродівська зандрова рівнина («Мале Полісся»), тут розміщена частина масивів Залозецького лісництва. Вона характеризується плоским, порівняно одноманітним рельєфом з низькими (210-220 м, рідше 240-250 м) абсолютними позначками. На більш піднятих ділянках поверхні спостерігаються виходи крейди. Нерідко трапляються заболочені ділянки. Вирівняність поверхні, низькі абсолютні позначки, наявність боліт, поширення пісків і еолових форм рельєфу дуже нагадують поліські ландшафти.

Особливе місце в рельєфі як всієї Тернопільської області, так і району розташування ДП «Тернопільський лісгосп», займає Товтровий кряж («Медобори»). Він проходить на території лісгоспу по лінії Збараж – Скалат – Гримайлів. До цього Товтрового кряжу приурочені лісові масиви Скалатського лісництва і решта лісових масивів Збаразького лісництва з чорноземами карбонатними і дерновими карбонатними ґрунтами. Своєрідний ландшафтний район, простягається неширокою смугою від 2 до 8 кілометрів, з відносною висотою горбів 40-60 метрів над прилеглою рівниною. Головна гряда має плоскі широкі вершини та відносно круті, інколи скелясті, схили. Вершини вкриті малопотужним шаром суглинків, з-під якого часто виступають рифові вапняки. Поверхня вапняків зазнає впливу процесів карстоутворення. По обидві сторони головної гряди на відстані 3-5 км від неї розкидані поодинокі Товтрові горби, як  правило, з гострими скелястими вершинами і положистими схилами. У минулому Товтри були вкриті широколистяними лісами. Завдяки запасам вапняків високої природної чистоти в межах Товтр розробляються чисельні кар’єри.

Ліси лісгоспу віднесені до І поясу рентної плати за заготівлю деревини основних лісових порід. Розподіл лісів за розрядами рентної плати проведено згідно чинного Податкового кодексу України в частині розділу ХVII «Збір за спеціальне використання лісових ресурсів» згідно рентної плати за заготівлю деревини основних лісових порід.

Існуючий розподіл площі лісів на пояси і розряди рентної плати не відповідає сучасним економічним умовам і потребує перегляду.

Господарська діяльність лісгоспу спрямована на поступове розширення, використання і відновлення лісових ресурсів, підвищення якісного складу і продуктивності лісів, а також посилення водорегулюючих функцій.

Показники виробничої діяльності вказують на високу інтенсивність ведення лісового господарства.

Технічне і транспортне забезпечення потребує модернізації і оновлення, особливо по догляду за молодняками.

Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 90%. Виробничим фондом лісгосп забезпечений на 90%, житловим на 100%. Кадрами постійних робітників лісгосп забезпечений на 95%. Нестача поповнюється за рахунок сезонних і тимчасових робітників.

Лісове господарство в економіці району розташування займає значне місце. Основні напрямки його розвитку – це раціональне використання лісових ресурсів із збереженням і підвищенням всіх корисних функцій лісових насаджень.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб лісової охорони і робітників. Значення сільськогосподарських угідь лісгоспу в кормовому балансі району невелике.

Випас худоби в лісовому фонді проводиться в окремих кварталах лісогосподарської частини лісів зеленої зони, байрачних та інших захисних лісах, а також експлуатаційних лісах.

Із побічних лісових користувань мають місце збір березового соку, заготівля новорічних ялинок, збір грибів, ягід, лікарських рослин, розміщення пасік.

Мисливська фауна в лісах лісгоспу представлена такими видами: олень плямистий, козуля європейська, кабан (дика свиня), заєць-русак, білка, куниця лісова, лисиця, видра, бобер, перепілка, качки, лиска, кулики, голуби.

Полювання носить як спортивний, так і промисловий характер.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення.

На час проведення лісовпорядкування ліси лісгоспу не були сертифіковані.

На сьогоднішній день єдиною дієвою міжнародною системою лісової сертифікації є Лісова Наглядова Рада (Forest Stewardship Council – FSC).

FSC – міжнародна недержавна організація, метою якої є розвиток екологічно орієнтованого лісокористування через систему лісової сертифікації.

Метою сертифікації лісів є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства. Наявність сертифікату засвідчує, що лісова продукція надходить з лісів, ведення господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого, постійного і неперервного лісокористування, з урахуванням питань охорони довкілля, збереження біорізноманіття, інтересів працівників лісу та місцевого населення.

Лісова сертифікація не має на меті отримання прибутку, а лише певних ринкових переваг. За результатом сертифікації буде виданий сертифікат відповідності ведення лісового господарства встановленим вимогам. Щорічно буде проводиться наглядова перевірка відповідності системи ведення лісового господарства стандартам управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку.

За результатами перевірки складається звіт про ведення лісового господарства в лісах і лісонасадженнях лісгоспу, підсумки оцінки ланцюжка постачання продукції, а також зауваження до невідповідності вимог стандарту FSC і рекомендації до усунення цих невідповідностей.

• перший – незалежна перевірка (аудит) лісоуправління на відповідність встановленим вимогам;
• другий – сертифікація лісів, тобто відстеження ланцюжка просування продукції від виробника до споживача з її відповідним маркуванням.

• розширений доступ на нові ринки збуту, особливо ті, де важливе значення приділяється екологічним вимогам;
• підвищення конкурентоспроможності продукції та прибутковості зовнішньоекономічної діяльності підприємств;
• лісове господарство здійснюється як в інтересах працівників, так і місцевого населення;
• лісове господарство має забезпечувати соціальні гарантії і вигоди як на даний час, так і в майбутньому.

• збереження лісів, які мають високе природоохоронне значення;
• збереження місць існування дикої фауни;
• збереження і охорона рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин;
• мінімізація негативного впливу на довкілля під час лісозаготівель;
• екологічно орієнтоване лісове господарство.

• запровадження поступових і вибіркових рубок, де це дозволяють лісівничі умови;
• здійснення заходів щодо сприяння природному поновленню;
• відмову від рубки сухостійних дерев, які є місцем існування дикої фауни;
• уточнення мережі природно-заповідних територій, проведення заходів із збереження червонокнижних рослин і тварин.

Сертифіковані ліси забезпечуватимуть економічне, екологічне і соціально збалансоване ведення лісового господарства. Лісова продукція надходитиме з лісових ділянок, ведення господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого, постійного і неперервного лісокористування, з врахуванням охорони довкілля, збереження біорізноманіття, інтересів працівників лісу та місцевого населення. 

• 3 lg rik 18.pdfЛісогосподарська діяльність за січень-грудень 2018 року

• Аналіз по формі 10-ЛГ 2018 р.xlsЗвіт про виконання виробничого плану по лісовому господарству за січень-грудень 2018 року

• Аналітика 2 .xlsОсновні показники діяльності по ДП "Тернопільський лісгосп" за 2018 рік

• Результат моніторингу ОЗЛ 2018.xlsВиди моніторингу, що проводились по ДП "Тернопільський лісгосп" у 2018 році

• 3 lh.pdfЛісогосподарська діяльність за 2017 рік

• 10 lh.pdfЗвіт про виконання виробничого плану по лісовому господарству за січень-грудень 2017 року

• osnovni pokaznyky diialnosti.xlsОсновні показники діяльності по ДП "Тернопільський лісгосп" за 2017 рік

• otsinka ekolohichnykh naslidkiv instruktsiia.pdfІнструкція з оцінки можливого соціального та екологічного впливу лісогосподарських заходів, що плануються, та екологічних наслідків проведених лісогосподарських заходів
• otsinka ekolohichnykh naslidkiv.pdfОцінка екологічних наслідків проведення лісогосподарського заходу в кв. 42 вид. 1,3 Буданівського лісництва

• заходи щодо запобігання антропогенним змінам лісових екосистем (відновлення гідрологічного режиму, збереження та відновлення рослинних угруповань, видів рослин і тварин, які зникають тощо);

• рубки догляду;

• вибіркові санітарні рубки;

• ліквідація захаращеності;

• протипожежні заходи;

• сприяння природному поновленню;

• створення часткових і піднаметових культур тощо.

Господарські заходи в ОЦЗЛ мають проводитися головним чином в осінньо-зимовий період із застосуванням природозберігаючих технологій, малогабаритної техніки, ручних механізованих агрегатів, підвісних трелювальних канатних установок (на схилах крутизною  понад 10°), гужового транспорту.

Проведення рубок догляду в ОЦЗЛ має такі особливості:

• не обмежується досягненням насадженням стиглого віку;

• період повторюваності рубок догляду чітко не встановлений;

• формується другий ярус, зберігається природне та штучне (піднаметові лісові культури) поновлення цінних видів, особливо коли йому загрожує небезпека витіснення іншими видами;

• рубки догляду поєднуються з іншими заходами: огороджуванням місць росту цінних деревних, чагарникових і трав’яних видів, садінням підліску або його видаленням, створенням піднаметових культур тощо;

• методи та способи мають забезпечувати мінімальне порушення лісового середовища й дерев, що залишаються, тому інтенсивність рубок догляду за лісом може бути зниженою від нормативних показників на 35-50%, а повторюваність прийомів рубок догляду залежить від стану насадження.

Проведення лісогосподарських та природоохоронних заходів у кожній з категорій ОЦЗЛ має свої особливості, які більш детально наведені в практичному посібнику «Особливо цінні для збереження ліси: визначення та господарювання». Проте в будь-якому випадку заходи слід планувати (або узгоджувати) із зацікавленими сторонами в процесі  консультацій.

РЕЗУЛЬТАТ МОНІТОРИНГУ ОЗЛ

• kryterii 9.pdfЗбереження особливо цінних лісів - дев'ятий принцип ведення лісового господарства в Україні за схемою Лісової Опікунської Ради
• vidomist OTSZL.xlsВідомість особливо цінних для збереження лісів на території ДП "Тернопільський лісгосп"