ДП "Тернопільське лісове господарство"

Державне підприємство "Тернопільське лісове господарство"

46000, м.Тернопіль, вул.Багата, 5а
тел./факс: 25-17-54
e-mail: lisgospter@gmail.com

 

       

Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство», площею 26015 га, розташоване в центральній частині Тернопільської області на території 6 адміністративних районів, а саме: Збаразького, Зборівського, Підволочиського, Теребовлянського, Тернопільського і частково Чортківського.

Адміністративно-організаційна структура та загальна площа
 
з/п
Найменування лісництв
Адміністративні райони
Площа,
га
1.
Залозецьке
Зборівський
3179,0
 
 Разом по лісництву:
 
3179,0
2.
Мшанецьке
Зборівський
4397,0
 
 Разом по лісництву:
 
4397,0
3.
Збаразьке
Підволочиський
529,0
Тернопільський
217,0
Збаразький
2847,0
 
 Разом по лісництву:
 
3593,0
4.
Тернопільське 
Тернопільський
2054,0
Збаразький
60,0
 
 
Тернопільська міська рада
200,0
 
 Разом по лісництву:
 
2314,0
5.
Микулинецьке
Тернопільський
1892,0
Теребовлянський
191,0
 
 Разом по лісництву:
 
2083,0
6.
Скалатське
Підволочиський
2043,0
Збаразький
92,0
 
 Разом по лісництву:
 
2135,0
7.
Теребовлянське
Теребовлянський
4006
 
 Разом по лісництву:
 
4006
8.
Буданівське
Теребовлянський
3616
Чортківський
692
 
 Разом по лісництву:
 
 4308
 
Всього по лісгоспу:
 
 
 
26015
 
в тому числі за районами:
Зборівський
7576
 
 
Підволочиський
2572
 
 
Тернопільський
4163
 
 
Збаразький
2999
 
 
Тернопільська міська рада
200
 
 
Теребовлянський
7813
 
 
Чортківський
692

Віднесення лісів до місцевих органів влади
 
Назви органів влади
Назви лісництв
Перелік кварталів
Площа, га
 Теребовлянське лісництво
Теребовлянський район
Сущинська сільська рада
 
1-4
155,0
Лошнівська сільська рада
 
5-12; 19-28
555,0
Кровинківська сільська рада
 
14; 16; 18; 29-30; 39-40;
46-48; 55-57; 65-67;
72-74; 78-80; 106-108
1001,0
Струсівська сільська рада
 
31-33; 41-45; 49-54
421,0
Різдвянівська сільська рада
 
58-64; 68-71; 75-77
485,0
смт. Дружба
 
13; 15; 17; 34-38
250,0
м. Теребовля
 
83-85; 88-90; 93-95;
97-98; 100-105
794,0
Острівецька сільська рада
 
81-82; 86-87; 91-92; 96; 99
324,0
Підгайчицька сільська рада
 
109
21,0
 Разом по лісництву:
 
 
 4006,0
Залозецьке лісництво
Зборівський район
Вовчківська сільська рада
 
1-16
711,0
Гарбузівська сільська рада
 
17-32
535,0
Ратищівська сільська рада
 
33-41
370,0
Перепельницька сільська рада
 
42-45
244,0
Гукалівська сільська рада
 
46-51
338,0
Оліївська сільська рада
 
52-54; 66-70
283,0
Білоголівська сільська рада
 
55-61
293,0
Тростянецька сільська рада
 
62-65
156,0
Млиновецька сільська рада
 
71-77
248,0
смт. Залізці
 
78
1,0
Всього по району:
 
 
3179,0
 Разом по лісництву:
 
 
 3179,0
Мшанецьке лісництво
Зборівський район
Панасівська сільська рада
 
1-5
262,0
Серетецька сільська рада
 
6
32,0
Гаї-За-Рудівська сільська рада
 
7-17
417,0
Мильнівська сільська рада
 
18-36; 42-45
999,0
Мшанецька сільська рада
 
37-41; 46-59
815,0
Ренівська сільська рада
 
60-71
520,0
Городищенська сільська рада
 
72-76
120,0
Кобзарівська сільська рада
 
77-84
292,0
Малашовецька сільська рада
 
85-94
386,0
Чернихівська сільська рада
 
95-103
296,0
Озернянська сільська рада
 
104-111
258,0
Всього по району:
 
 
4397,0
 Разом по лісництву:
 
 
 4397,0
Буданівське лісництво
Теребовлянський район
Підгайчицька сільська рада
 
1; 5-6
102,0
Довгенська сільська рада
 
2-4; 7-11
443,0
Долинська сільська рада
 
12-14; 16; 19; 21; 24;
31-41
888,0
Кобиловолоцька сільська рада
 
42-56; 89-90
762,0
Буданівська сільська рада
 
29; 30; 67-85
879,0
Могильницька сільська рада
 
15; 17-18; 20; 22-23;
25-28
542,0
Всього по району:
 
 
3616,0
 Чортківський район
Звиняцька сільська рада
 
57-66; 88
593,0
Бичківська сільська рада
 
86-87
99,0
Всього по району:
 
 
692,0
 Разом по лісництву:
 
 
4308,0
 Тернопільське лісництво
 Тернопільський район
Стегниківська сільська рада
 
1-5
145,0
Лозівська сільська рада
 
6-16
374,0
Романівська сільська рада
 
26-27
83,0
Малоходачківська сільська рада
 
28-29
69,0
Підгороднянська сільська рада
 
30-37
268,0
Петриківська сільська рада
 
38-40; 43-44; 47-48
232,0
Драганівська сільська рада
 
41-42; 45-46; 49-51;
58-60
286,0
Острівська сільська рада
 
52-57; 69
269,0
Буцнівська сільська рада
 
61-63; 70
123,0
Великогаївська сільська рада
 
64-65
50,0
смт. Велика Березовиця
 
66-68
77,0
Шляхтинецька сільська рада
 
18-19
78,0
Всього по району:
 
 
2054,0
Тернопільська м/р
м. Тернопіль
20-25
200,0
Всього по району:
 
 
200,0
Збаразький район
Черниховецька сільська рада
 
17
60,0
Всього по району:
 
 
60,0
 Разом по лісництву:
 
 
2314,0
 Скалатське лісництво
Підволочиський район
Богданівська сільська рада
 
3-7
265,0
Кам’янківська сільська рада
 
8-10
138,8
Жеребківська сільська рада
 
11-12; 15
98,0
Хмелиськівська сільська рада
 
13-14; 19-20
156,0
Колодіївська сільська рада
 
16
52,0
Староскалатська сільська рада
 
17-18; 21-23
193,0
Новосілківська сільська рада
 
24-32; 35; 37; 39-40; 43
613,0
Городницька сільська рада
 
45; 47
62,0
Подільська сільська рада
 
48-49
115,0
Качанівська сільська рада
 
33-34; 36; 38; 41-42; 44
310,0
Іванівська сільська рада
 
46
40,0
м. Скалат
 
50
0,2
Всього по району:
 
 
2043,0
 Збаразький район
Киданецька сільська рада
 
1
52,0
Романовосільська сільська рада
 
2
40,0
Всього по району:
 
 
92,0
Разом по лісництву:
 
 
2135,0
 Микулинецьке лісництво
Теребовлянський район
смт. Микулинці
 
3-5; 56; 58
146,0
Ладичинська сільська рада
 
57
45,0
Всього по району:
 
 
191,0
Микулинецьке лісництво
Тернопільський район
Дичківська сільська рада
 
1
58,0
Товстолузька сільська рада
 
2
74,0
Грабовецька сільська рада
 
6-7
86,0
Баворівська сільська рада
 
8-10; 12
137,0
Скоморохівська сільська рада
 
11; 13-19
292,0
Мишковицька сільська рада
 
20-27
263,0
Миролюбівська сільська рада
 
28-55
982,0
Всього по району:
 
 
1892,0
 Разом по лісництву:
 
 
2083,0
 Збаразьке лісництво
Підволочиський район
Лисичинська сільська рада
 
47-53; 56; 61
337,0
Гнилицька сільська рада
 
54-55; 57-60; 62-63
192,0
Всього по району:
 
 
529,0
Тернопільський район
Дубовецька сільська рада
 
14-19
217,0
Всього по району:
 
 
217,0
Збаразький район
Кобильська сільська рада
 
1-3; 5
106,0
Іванчанська сільська рада
 
4; 6-9
275,0
Доброводівська сільська рада
 
10-11; 20
88,0
Новиківська сільська рада
 
12-13
127,0
Базаринська сільська рада
 
21-22
91,0
Капустинська сільська рада
 
23-25
145,0
Залужанська сільська рада
 
26-36; 38-39
473,0
Старозбаразька сільська рада
 
37; 40-41
86,0
Черниховецька сільська рада
 
42-44
166,2
Шилівська сільська рада
 
45-46; 71; 73; 75
216,0
Синявська сільська рада
 
64; 66-70; 72; 74
393,0
Вищелуб’янська сільська рада
 
79; 80; 85-87
227,0
Нижчелуб’янська сільська рада
 
65; 76-78; 82-84
335,0
Добромірківська сільська рада
 
81; 88
118,0
м. Збараж
 
89
0,8
Всього по району:
 
 
2847,0
 Разом по лісництву:
 
 
3593,0
 
Організація території. Обсяг і характер виконаних лісовпорядних робіт
 

        ДП «Тернопільський лісгосп» був організований в 1939 році на базі націоналізованих приватних і монастирських лісів. В 1961 році на основі приказу Головного управління лісового господарства і лісозаготівель при КМ УРСР від 01.09.1960 року №265 Тернопільський лісгосп був реорганізований в лісгоспзаг.

        В 1991 році Тернопільський лісгоспзаг був реорганізований в держлісгосп згідно наказу Міністерства лісового господарства України від 31.10.1991 р. за № 133 «Про організаційну структуру управління лісовим господарством України»  на основі постанови КМ України від 18.09.1991 р. за №13579/28.

        Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство» здійснює свою діяльність на підставі Статуту, який затверджено наказом Державного комітету лісового господарства України 07.11.2007 року №659.

        Державне підприємство «Тернопільське лісове господарство» створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих в користування підприємству.

        Дані про проведення лісовпорядних робіт до 1939 року в лісгоспі відсутні.

        Перше післявоєнне лісовпорядкування лісів проведено в 1951 році по першому розряду. В подальшому лісовпорядні роботи проводились в 1962 році Київською державною лісовпорядною експедицією, а в 1973 і 1982 роках Львівською державною лісовпорядною експедицією Українського лісовпорядного підприємства.

        В архівах зберігаються частково наступні матеріали за ці роки: планшети, таксаційні описи, плани лісонасаджень і пояснювальні записки до проекту організації і розвитку. Попереднє базове лісовпорядкування було проведено в 1992 році Львівською державною лісовпорядною експедицією Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання на всій території лісгоспу по першому розряду в відповідності до вимог лісовпорядної інструкції 1986 року.

        Починаючи з 1997 року на всій території лісгоспу проводилося безперервне лісовпорядкування. Воно заключалося в щорічному проведенні натурних таксаційних робіт на площах охоплених господарською діяльністю, на прийнятих землях, на лісових ділянках, що зазнали впливу стихійного лиха. Всі поточні зміни вносилися в повидільну таксаційну і картографічну бази даних, які підтримувались в актуальному стані. Під час безперервного лісовпорядкування здійснювався контроль за якістю виконання лісогосподарських заходів і лісокористування, визначались місця їх проведення. За результатами безперервного лісовпорядкування надавались комплекти обліково-звітної документації. Проводився аналіз виконання проекту організації та розвитку лісового господарства, а його результати доводилися на всі рівні господарського управління.

        В 2003 році безперервне лісовпорядкування проведено з оновленням основних проектних і картографічних матеріалів. Проведена додаткова таксація лісових ділянок стиглих і пристигаючих насаджень, можливих для експлуатації, молодняки до 20 років та в камеральний період у виділах, які не були охоплені натурною таксацією в 2003 році, була здійснена станом на 01.01.2004 року автоматизована заміна значень основних таксаційних показників у зв’язку з природним ростом деревостанів за методикою і математичними моделями росту, розробленими кафедрою лісової таксації Національного аграрного університету. Були встановлені нові розрахункові лісосіки по рубках головного користування та рубках формування і оздоровлення лісів.

        З 2008 року безперервне лісовпорядкування перейшло на нову організацію робіт – передавання функцій польового збору інформації лісгоспу.

        Нинішнє лісовпорядкування проведено за І розрядом у відповідності з вимогами чинної лісовпорядної інструкції, рішеннями першої лісовпорядної наради і технічної наради за підсумками польових робіт (додатки 1; 2).

         Лісовпорядкування проведено за методом класів віку, який полягає в утворенні госпчастин, господарств, господарських секцій, які складаються з сукупності однорідних за складом і продуктивністю деревостанів, об’єднаних одним віком і способом рубки лісу. Первинною обліковою одиницею є таксаційний виділ, а первинною розрахунковою одиницею – господарська секція. Усі розрахунки здійснені на основі підсумків розподілу площ і запасів насаджень господарських секцій за класами віку.

Основні показники проведеного лісовпорядкування  
Показники
Одиниці вимірювання
Обсяги
1. Площа лісовпорядкування
га
26015
в т .ч. з використанням ортофотопланів
га
26015
2. Кількість кварталів
шт.
655
3. Площа кварталів:
 
 
-          максимальна
га
92,0
-          мінімальна
га
0,2
-          середня
га
39,7
4. Кількість таксаційних виділів
шт.
10178
5. Середня площа таксаційного виділу
га
2,6
6. Закладено площадок вимірювально-
перелікової таксації
шт.
186
7. Закладено площадок на визначення сум площ поперечних перерізів деревостанів
шт.
1938
8. Закладено пробних площ – усього
шт.
15
    в т.ч. на рубки догляду
шт.
3
9. Кількість планшетів
шт.
53
 
Геодезичною (картографічною) основою для складання лісовпорядних планшетів стали планшети попереднього лісовпорядкування, матеріали землевпорядкування.
Для таксації деревостанів використовувались ортофотоплани масштабу 1:10000, задовільної якості, зальоту 2007 років. Квартальна мережа зазнала незначних змін. Нумерація кварталів проведена за лісництвами.
Зміна площі за ревізійний період 
Найменування
лісництв
Найменування адміністративних районів
Площа в га за даними
теперішнього лісовпоряд-кування
поперед-нього лісовпоряд-кування
державного обліку лісів станом на 01.01.
2011 року
земельного балансу
на 01.01.
2014 року
 1. Залозецьке
Зборівський
3179
3181
3181
3179
 Разом по лісництву:
 3179
3181
3181
3179
2. Мшанецьке
Зборівський
4397
4395
4395
4397
 Разом по лісництву:
 4397
4395
4395
4397
3. Збаразьке
Підволочиський
529
529
529
529
Тернопільський
217
220
220
217
Збаразький
2847
2829
2829
2847
 Разом по лісництву:
 3593
3578
3578
3593
4. Тернопільське
Тернопільський
2054
2069
2069
2054
Збаразький
60
59
59
60
Тернопільська м/р
200
200
200
200
Разом по лісництву:
 2314
2328
2328
2314
5. Микулинецьке
Тернопільський
1892
1886
1886
1892
Теребовлянський
191
191
191
191
 Разом по лісництву:
2083
2077
2077
2083
6. Скалатське
Підволочиський
2043
2050
2050
2043
Збаразький
92
91
91
92
Разом по лісництву:
 2135
2141
2141
2135
 7.Теребовлянське
Теребовлянський
4006
4005
4005
3970
 Разом по лісництву:
 4006
4005
4005
3970
8. Буданівське
Теребовлянський
3616
3631
3631
3616
 
Чортківський
692
690
690
692
 Разом по лісництву:
4308
4321
4321
4308
Всього по лісгоспу:
 
 
26015
26026
 26026
 25979
в тому числі за районами:
 
 
 
 
 
Зборівський
7576
7576
7576
7576
 
Підволочиський
2572
2579
2579
2572
 
Тернопільський
4163
4175
4175
4163
 
Збаразький
2999
2979
2979
2999
 
Тернопільська м/р
200
200
200
200
 
Теребовлянський
7813
7827
7827
7777
 
Чортківський
692
690
690
692
 

        Таксація лісового фонду здійснювалась окомірно-вимірювальним методом, основаному на поєднанні окомірної таксації з вибірковою вимірювальною і переліковою таксацією, дані якої є основою для таксаційної характеристики виділу. Для коригування запасів насаджень на 1 га під час окомірної таксації, а також визначення відносних повнот під час вибіркової вимірювальної і перелікової таксації використовувались таблиці «Сум площ перерізів та запасів деревостанів при повноті 1,0», розроблених кафедрою лісової таксації УСГА, затверджених Міністерством лісового господарства України 15 листопада 1991 року.

        Крім зазначених таблиць використовувались висотоміри різних марок, мірні вилки, прилад Біттерліха, віковий бурав, а також таблиці класів бонітетів, таблиця діагностичних ознак типів лісу для Тернопільської області, систематизована таблиця проектування лісових культур в лісах Тернопільської області.

        На території лісгоспу проводились дослідні роботи моніторингу лісів першого рівня на десятьох ділянках.

Природно-кліматичні умови

        Згідно лісорослинного районування територія лісгоспу відноситься до межі Північно-західного Подільського лісогосподарського району з грабово-дубовими і буковими лісами і входить в склад Західноукраїнського лісостепового округу рівнинної лісогосподарської області лісостепу (С.А. Генсірук, 1981 р.).

        За фізико-географічним районуванням (В.П. Попов, А.М. Марініч і К.І. Пеньков, 1968 року) район розміщення лісгоспу віднесений до рівнинної фізико-географічної сторони. Клімат території розміщення лісгоспу помірно континентальний із нежарким літом, м’якою зимою і достатньою кількістю опадів.

        За відмінностями у кліматичних показниках на території лісгоспу можна виділити три агрокліматичні райони: північний, центральний і південний.

        Північний район охоплює територію Зборівського і Збаразького адміністративних райони. Сума температур, вищих від 100С, становить 2500-25500С. Середньорічна  температура повітря майже на 0,50С нижча, ніж у центральній і південній частинах. Безморозний період триває 160-165 днів. Опадів випадає понад 650 мм на рік.

        Центральний район називають ще «холодним Поділлям». До його складу входять Теребовлянський, Тернопільський і Підволочиський райони. Сума активних температур тут становить 2400-25000С. Середньорічна температура повітря +6,80С. Безморозний період – 150-165 днів. Річна сума опадів коливається від 600 до 650 мм.

        Південний район включає територію Чортківського району. Цей район ще називають «теплим Поділлям». Сума температур вищих від 100С, коливається від 25000С до 27000С. Середньорічна температура повітря +7,30С, безморозний період – 160-165 днів, опадів випадає від 520 до 600 мм на рік. Весна настає тут майже на два тижні швидше, ніж на решті території.

        Циркуляція атмосфери характеризується частими вторгненнями повітряних мас Атлантики і таким ж частим проходженням циклонів. Помітний вплив континентального і навіть арктичного повітря, а також антициклонів, особливо східно-європейських. Переважає західний перенос повітряних мас, що зумовлює перевагу вітрів західної чверті горизонту над вітрами східної чверті. Описана закономірність вітрового режиму спостерігається в усі пори року. Часта адвекція повітряних мас з Атлантичного океану пом’якшує добові та річні коливання температури повітря. Активна циклонічна діяльність і термічна конвенція (у теплі пори року) сприяють тут випаданню порівняно великої кількості опадів.

        Загальні риси клімату визначаються річним ходом основних метеорологічних елементів (температура, опади) і розподілом їх по території. Термічний режим характеризується континентальним типом річного ходу температури повітря. Середня температура найтеплішого місяця (липня) становить 18-190С, а найхолоднішого (січня) – 4,5-5,50С. Дещо нижчі температури січня приурочені до західних районів і понижених частин області, а найнижчі – до північних районів і найбільш піднятих ділянок центральних районів. Найвищі липневі температури характерні для південних районів, а найнижчі – для західних і найбільш піднятих ділянок центра області. Амплітуда річних коливань температури змінюється по всій території в межах 23-240С, що свідчить про помірну континентальність клімату.

        В середньому за рік випадає 520-700 мм опадів. Їх розподіл по території характеризується значною строкатістю, що зумовлено впливом висоти та форм рельєфу. Навітряні схили, особливо західні, навіть незначних підвищень місцевості одержують більше опадів, ніж закриті долини і улоговини. Вертикальний  градієнт річних сум опадів становить 55 мм на кожні 100 м підвищення. Виявляється також загальне поступове зниження річних опадів з заходу на схід і з північного заходу на південний схід, що пов’язано з загальним пониженням поверхні території і наростанням континентальності клімату в цих напрямках.

        Коротка характеристика кліматичних умов, що мають значення для лісового господарства, приведена в таблиці 1.3.1.

        Із кліматичних факторів, що негативно впливають на ріст і розвиток лісових насаджень відносяться зливи, грози, а іноді – град, заморозки пізньої весни і ранньої осені.

        В цілому ж клімат сприяє умовам вирощування таких листяних порід, як: дуб черешчатий, бук лісовий, граб звичайний, ясен звичайний, черешня, берест; хвойних: модрина японська, модрина європейська, ялина європейська, сосна звичайна з успіхом можуть рости такі екзоти, як: дугласія, бархат амурський, дуб червоний.

        Територія лісгоспу, як і вся Тернопільська область входить до західної частини Волино-Подільської височини або плато, яке має слабий південно-східний і  більш чітко виражений південний нахил. За характером рельєфу територія лісгоспу є горбисто-рівнинного типу. Абсолютні висоти коливаються від 443 м до 116 м. Всі ліси лісгоспу віднесені до рівнинних.

        За характером поверхності і морфологічними особливостями на території лісгоспу можна виділити три геоморфологічні райони які являються частиною Волино-Подільської плити Східноєвропейської платформи.

        Північно-західну частину лісгоспу займає Бродівська зандрова рівнина («Мале Полісся»), тут розміщена частина масивів Залозецького лісництва. Вона характеризується плоским, порівняно одноманітним рельєфом з низькими (210-220 м, рідше 240-250 м) абсолютними позначками. На більш піднятих ділянках поверхні спостерігаються виходи крейди. Нерідко трапляються заболочені ділянки. Вирівняність поверхні, низькі абсолютні позначки, наявність боліт, поширення пісків і еолових форм рельєфу дуже нагадують поліські ландшафти.

        Особливе місце в рельєфі як всієї Тернопільської області, так і району розташування ДП «Тернопільський лісгосп», займає Товтровий кряж («Медобори»). Він проходить на території лісгоспу по лінії Збараж – Скалат – Гримайлів. До цього Товтрового кряжу приурочені лісові масиви Скалатського лісництва і решта лісових масивів Збаразького лісництва з чорноземами карбонатними і дерновими карбонатними ґрунтами. Своєрідний ландшафтний район, простягається неширокою смугою від 2 до 8 кілометрів, з відносною висотою горбів 40-60 метрів над прилеглою рівниною. Головна гряда має плоскі широкі вершини та відносно круті, інколи скелясті, схили. Вершини вкриті малопотужним шаром суглинків, з-під якого часто виступають рифові вапняки. Поверхня вапняків зазнає впливу процесів карстоутворення. По обидві сторони головної гряди на відстані 3-5 км від неї розкидані поодинокі Товтрові горби, як  правило з гострими скелястими вершинами і положистими схилами. У минулому Товтри були вкриті широколистяними лісами. Завдяки запасам вапняків високої природної чистоти в межах Товтр розробляються чисельні кар’єри.

 Віднесення лісів до поясів і розрядів рентної плати за заготівлю деревини основних лісових порід

Ліси лісгоспу віднесені до І поясу рентної плати за заготівлю деревини основних лісових порід. Розподіл лісів за розрядами рентної плати проведено згідно чинного Податкового кодексу України в частині розділу ХVII «Збір за спеціальне використання лісових ресурсів» згідно рентної плати за заготівлю деревини основних лісових порід.
Існуючий розподіл площі лісів на пояси і розряди рентної плати не відповідає сучасним економічним умовам і потребує перегляду.
 
Запроектований поділ території лісгоспу за розрядами рентної плати за заготівлю деревини основних лісових порід
 
Лісництво
Лісотаксовий пояс, пункти відвантаження або переробки (нижній склад) деревини
Номери
кварталів
Розряд
рентної плати
Загальна площа
1. Існуючий
Пояс ставок збору І
Залозецьке
смт. Микулинці
1-77
V
3181
 
 
Разом:
 
3181
Мшанецьке
смт. Микулинці
35-41; 43-59; 69; 70-111
ІV
2531
1-34; 42; 60-68
V
1864
 
 
Разом:
 
4395
Збаразьке
смт. Микулинці
42; 44
ІІІ
105
1-41; 43; 45-54; 56-88
ІV
3457
55
V
16
 
 
Разом:
 
3578
Тернопільське
смт. Микулинці
38-70
ІІ
989
6-37
ІІІ
1193
1-5
ІV
146
 
 
Разом:
 
2328
Микулинецьке
смт. Микулинці
3-5; 19; 29-33; 36-57
І
1137
1-2; 6-18; 20; 28; 34-35
ІІ
940
 
 
Разом:
 
2077
Скалатське
смт. Микулинці
48; 49
ІІ
116
1-47
ІІІ
2025
 
 
Разом:
 
2141
Теребовлянське
смт. Микулинці
1-103; 106-108
І
3876
104-105
ІІ
129
 
 
Разом:
 
4005
Буданівське
смт. Микулинці
5-6; 23; 31-34
ІІ
1733
66; 86-88
ІІІ
2588
 
 
Разом:
 
4321
Всього по лісгоспу:
 
 
 
 
26026
в тому числі:
 
 
 
 
 
 
 
І
5013
 
 
 
ІІ
3907
 
 
 
ІІІ
5911
 
 
 
ІV
6134
 
 
 
V
5061
2. Запроектований
Пояс ставок збору І
Залозецьке
смт. Дружба
кв.17 вид.1
55-70
ІV
632
1-54; 71-78
V
2547
 
 
Разом:
 
3179
Мшанецьке
смт. Дружба
кв.17 вид.1
85-87
ІІІ
127
18-84; 88-111
ІV
3559
1-17
V
711
 
 
Разом:
 
4397
Збаразьке
смт. Дружба
кв.17 вид.1
27-44
ІІІ
674,2
1-26; 45-89
ІV
2918,8
 
 
Разом:
 
3593
Тернопільське
смт. Дружба
кв.17 вид.1
27-29; 33-70
ІІ
1335,5
1-26; 30-32
ІІІ
978,5
 
 
Разом:
 
2314
Микулинецьке
смт. Дружба
кв.17 вид.1
3-5; 15-19; 23-58
ІІ
1549
1-2; 6-14; 20-22
ІІІ
534
 
 
Разом:
 
2083
Скалатське
смт. Дружба
кв.17 вид.1
48-49
ІІ
115
1-47; 50
ІІІ
2020
 
 
Разом:
 
2135
Теребовлянське
смт. Дружба
кв.17 вид.1
1-109
І
4006
 
 
Разом:
 
4006
Буданівське
смт. Дружба
кв.17 вид.1
1-41; 50-52; 89-90
І
2218
42-49; 53-88
ІІ
2090
 
 
Разом:
 
4308
Всього по лісгоспу:
 
 
 
 
26015
в тому числі:
 
 
 
 
 
 
 
І
6224
 
 
 
ІІ
5089,5
 
 
 
ІІІ
4333,7
 
 
 
ІV
7109,8
 
 
 
V
3258
 

Рівень інтенсивності ведення лісового господарства і виробнича потужність лісгоспу

Господарська діяльність лісгоспу спрямована на поступове розширення, використання і відновлення лісових ресурсів, підвищення якісного складу і продуктивності лісів, а також посилення водорегулюючих функцій.

Показники виробничої діяльності вказують на високу інтенсивність ведення лісового господарства.

Технічне і транспортне забезпечення потребує модернізації і оновлення, особливо по догляду за молодняками.

Ступінь забезпечення транспортними засобами становить 90%. Виробничим фондом лісгосп забезпечений на 90%, житловим на 100%. Кадрами постійних робітників лісгосп забезпечений на 95%. Нестача поповнюється за рахунок сезонних і тимчасових робітників.

Рівень інтенсивності ведення лісового господарства
 
Найменування показників

Одиниця вимірювання

на рік минулого
лісовпо-рядкування
на рік теперішнього лісовпо-рядкування
1. Річний обсяг лісокористування (ліквід) – усього
тис.м3
42,40
40,59
в т.ч. від рубок головного користування
тис.м3
14,56
19,64
2. Середній обсяг лісокористування з 1 га вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок
м3
1,77
1,59
3. Річний обсяг робіт з відтворення лісів:
 
 
 
-          створення лісових культур
га
133,7
74,6
-          сприяння природному поновленню
га
-
98,9
4. Відсоток використання лісосічних
відходів
%
-
-
 
Значення лісового господарства в економіці району розташування лісгоспу і охороні довкілля
 

Лісове господарство в економіці району розташування займає значне місце. Основні напрямки його розвитку – це раціональне використання лісових ресурсів із збереженням і підвищенням всіх корисних функцій лісових насаджень.

Наявні в лісовому фонді сільськогосподарські угіддя використовуються для потреб лісової охорони і робітників. Значення сільськогосподарських угідь лісгоспу в кормовому балансі району невелике.

Випас худоби в лісовому фонді проводиться в окремих кварталах лісогосподарської частини лісів зеленої зони, байрачних та інших захисних лісах, а також експлуатаційних лісах.

Із побічних лісових користувань мають місце збір березового соку, заготівля новорічних ялинок, збір грибів, ягід, лікарських рослин, розміщення пасік.

Мисливська фауна в лісах лісгоспу представлена такими видами: олень плямистий, козуля європейська, кабан (дика свиня), заєць-русак, білка, куниця лісова, лисиця, видра, бобер, перепілка, качки, лиска, кулики, голуби.

Полювання носить, як спортивний так і промисловий характер.

Крім задоволення потреб народного господарства в деревині і продукції побічних лісових користувань, лісові насадження мають важливе природоохоронне і рекреаційне значення.

 
Сертифікація лісів

На час проведення лісовпорядкування ліси лісгоспу не були сертифіковані.

На сьогоднішній день єдиною дієвою міжнародною системою лісової сертифікації є Лісова Наглядова Рада (Forest Stewardship Council – FSC).

FSC – міжнародна недержавна організація, метою якої є розвиток екологічно орієнтованого лісокористування через систему лісової сертифікації.

Метою сертифікації лісів є забезпечення економічно, екологічно і соціально збалансованого ведення лісового господарства. Наявність сертифікату засвідчує, що лісова продукція надходить з лісів, ведення господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого, постійного і неперервного лісокористування, з врахуванням питань охорони довкілля, збереження біорізноманіття, інтересів працівників лісу та місцевого населення.

Лісова сертифікація не має на меті отримання прибутку, а лише певних ринкових переваг. За результатом сертифікації буде виданий сертифікат відповідності ведення лісового господарства встановленим вимогам. Щорічно буде проводиться наглядова перевірка відповідності системи ведення лісового господарства стандартам управління лісами та лісокористування на засадах сталого розвитку.

За результатами перевірки складається звіт про ведення лісового господарства в лісах і лісонасадженнях лісгоспу, підсумки оцінки ланцюжка постачання продукції, а також зауваження до невідповідності вимог стандарту FSC і рекомендації до усунення цих невідповідностей.

Лісова сертифікація включає два компоненти:

перший – незалежна перевірка (аудит) лісоуправління на відповідність встановленим вимогам;

другий – сертифікація лісів, тобто відстеження ланцюжка просування продукції від виробника до споживача з її відповідним маркуванням.

Переваги запровадження лісової сертифікації:

- розширений доступ на нові ринки збуту, особливо ті, де важливе значення приділяється екологічним вимогам;

- підвищення конкурентоспроможності продукції та прибутковості зовнішньоекономічної діяльності підприємств;

- лісове господарство здійснюється як в інтересах працівників, так і місцевого населення;

- лісове господарство має забезпечувати соціальні гарантії і вигоди, як на даний час, так і в майбутньому.

Екологічно орієнтоване лісоуправління:

- збереження лісів, які мають високе природоохоронне значення;

- збереження місць існування дикої фауни;

- збереження і охорона рідкісних і зникаючих видів тварин і рослин;

- мінімізація негативного впливу на довкілля під час лісозаготівель;

- екологічно орієнтоване лісове господарство.

Досягається через:

- запровадження поступових і вибіркових рубок, де це дозволяють лісівничі умови;

- здійснення заходів щодо сприяння природному поновленню;

- відмову від рубки сухостійних дерев, які є місцем існування дикої фауни;

- уточнення мережі природно-заповідних територій, проведення заходів із збереження червонокнижних рослин і тварин.

Сертифіковані ліси забезпечуватимуть економічне, екологічне і соціально збалансоване ведення лісового господарства. Лісова продукція надходитиме з лісових ділянок, ведення господарства в яких здійснюється на принципах невиснажливого, постійного і неперервного лісокористування, з врахуванням охорони довкілля, збереження біорізноманіття, інтересів працівників лісу та місцевого населення. 

 
Ходинь Орест Борисович
директор 
тел.: (0352) 52-71-74
приймальня
тел.: (0352) 52-35-62
 
гол. лісничий
тел.: (0352) 52-62-45 
Гордовський Олег Іванович 
гол. інженер
тел.: (0352) 25-17-54 

  

 





Останні новини

international year of forests 2011