Шановні представники ЗМІ! При поширенні новин сайту посилання на першоджерело є обов'язковим.

Прес-служба

« Повернутись до списку
22.06.2016

Олег ЯРЕМКО: «Ліс без браконьєрів – скарб для майбуття»

Олег ЯРЕМКО: «Ліс без браконьєрів – скарб для майбуття»

 На початку травня нинішнього року начальником управління лісового та мисливського господарства Тернопільщини призначено Олега Яремка, який у цій галузі працює майже двадцять п’ять років. З ним зустрівся наш кореспондент і поцікавився справами лісівників та його особистими планами на перспективу.

– Олеже Павловичу, розкажіть, яким чином ви обрали для себе лісову галузь?
– Після закінчення вишу, пройшовши стажування головного бухгалтера, трудову діяльність розпочав в одному з лісгоспів Львівщини. Через дев’ять років праці перейшов на посаду головного бухгалтера об’єднання «Тернопільліс». У 2005-му призначений заступником начальника управління – головним інженером. Протягом 2005-2016 років обіймав посаду заступника і першого заступника начальника Тернопільського облуправління лісового та мисливського господарства. З 2014 до травня 2016 виконував обов’язки керівника управління. У квітні нинішнього року став переможцем конкурсу на вакантну посаду начальника облуправління і після відповідних погоджень облдержадміністрації й Міністерства агропромислового розвитку, Держлісагентством України призначений начальником Тернопільського ОУЛМГ.
– Що являє собою очолюване вами лісомисливське господарство?
– До обласного управління ЛМГ належать шість підприємств. Серед них – п’ять лісогосподарських, що одночасно розвивають мисливську діяльність, і природний заповідник «Медобори», який здійснює природоохоронну діяльність і є бюджетним підприємством.
Основна наша місія – це примноження лісів як екологічної, грунтозахисної й водоохоронної складової нашої області. Водночас зелені багатства нашого краю мають безліч інших функцій, важливих для діяльності лісового господарства в цілому. Це і економічна складова, завдяки якій виконується цикл важливих лісогосподарських робіт – лісовідновлення тих ділянок, де відбулися рубки головного користування, садіння нових лісів на невгіддях і малопридатних для сільського виробництва землях, розвиток лісової інфраструктури, що забезпечує вчасний догляд за лісом, доступ до лісосічного фонду й охорону лісів від пожеж та браконьєрства.
Для того, аби посадити здоровий ліс, потрібен якісний лісонасіннєвий фонд. Нині незначну частину насіння докуповуємо. Але найближчим часом плануємо повністю забезпечити себе посівним і садивним матеріалом, а надлишок ще й продавати в інші області.
Разом із тим, ліс має свій термін стиглості. 2014 року уряд запровадив попневу плату (плата за спеціальне використання лісових ресурсів), відрахування від якої (25%) спрямовується в місцеві бюджети. Так, за підсумками 5 місяців поточного року, нашими підприємствами сплачено 4,1 мільйона гривень попневої плати. Крім того, наші підприємства є сумлінними платниками податків. Так, від початку року до зведеного бюджету сплачено майже 18 мільйонів гривень. Крім того, цьогоріч на 60% (з 15 до 75% – прим.) зросла плата з чистого прибутку. Враховуючи це, одне з найбільших лісових господарств – ДП «Чортківське ЛГ», яке найкраще спрацювало за підсумками роботи першого кварталу поточного року, стало бюджетоутворюючим підприємством району. Нині у нашому штаті, не враховуючи людей на сезонних роботах і за договорами, 1100 висококваліфікованих працівників із середньою зарплатою понад 5 тисяч гривень.
– Яким чином співпрацюєте з галузевою наукою?
– Минулого року розпочали закладку серії стаціонарів у буковому господарстві. Це робимо з метою формування різновікових насаджень, які є незамінними у плані приросту деревини та стійкості до хвороб. Такий ліс виконує природну захисну функцію навколишнього середовища і дає найбільш якісну деревину. За погодженням з Держлісагентством України такі роботи ведемо у Бережанському лісомисливському господарстві. Цьогоріч їх продовжуємо і вже будемо формувати так звані вікна насаджень діаметром до 200 квадратних метрів, аби забезпечити відновлення бука природним шляхом. Науковий супровід у цій роботі здійснює Івано-Франківський інститут гірського лісівництва.
Водночас намагаємося запозичати і зарубіжний досвід. Так, на початку червня мій заступник Ігор Гуменюк у складі української делегації вивчав передовий досвід лісівників у близькому до наших умов Підкарпатському регіоні Польщі.
– Лісомисливські господарства в області тільки державні, чи є і приватні?
– На теренах Тернопільщини – шість державних лісогосподарських підприємств і стільки ж комунальних лісів. Крім того, є ще два приватні мисливські господарства – на Шумщині й на Зборівщині – загальною площею майже тринадцять гектарів. Порівняно з іншими областями це – мізер. Також функціонує обласна організація Українського товариства мисливців і рибалок, яка охоплює понад 70 відсотків усіх мисливських угідь нашого краю. Її члени поки не бачать потреби ділитися на окремі господарства різних форм власності. Тим паче, що така процедура доволі копітка. Тож, я думаю, на сьогодні головне – не зміна форми власності, а наведення порядку в мисливському господарстві, зокрема у збільшенні популяції мисливської фауни, якій серйозно дошкуляють браконьєри.
– Серед наших краян побутує думка, що в лісових масивах краю йде нещадне і неконтрольоване вирубування дерев…
– На жаль, побутує. Але тут треба внести ясність. Є своя специфіка, і вирубку лісу здійснюють згідно з планом, погодженим на державному й обласному рівнях, і наші лісогосподарські підприємства чітко дотримуються його.
Але разом з тим, є й незаконні рубки. Цю проблему ми взяли на особливий контроль. Зокрема, торік голова ОДА Степан Барна видав розпорядження про посилений контроль за збереження лісових ресурсів, згідно з яким до рейдових бригад із виявлення порушників лісового законодавства, окрім працівників державної лісової охорони, залучено також представників поліції і громадськості.
– Експорт цінних порід деревини. З одного боку це стаття доходу, з іншого – знов-таки неконтрольовані рубки…
– Із 1 листопада 2015 року експорт на кругляк ділової деревини всіх порід в Україні заборонений. Винятком поки що є лише ділова деревина породи сосна. Відправляти за кордон нині дозволено тільки дров’яну деревину й продукцію переробки.
Тернопільщина, на відміну від Львівщини, Івано-Франківщини чи Рівненщини, не є ресурсною. У структурі наших лісів майже сімдесят відсотків деревини є дров’яною. І тим не менше, її реалізацію ведуть суто на аукціонних торгах в м. Києві. А ділову деревину продають для всіх покупців України на товарній біржі в Тернополі. І якщо раніше покупці цікавилися винятково дубом, то сьогодні у попиті все – ясен, клен, граб та інші породи.
– Нині існує проблема колишніх колгоспних лісів. Кажуть, тільки на Збаражчині їх вирубали на півмільйона гривень. Як бути з цією проблемою?
– На сьогодні є нагальна потреба передати їх у відання державних лісогосподарств, передусім, з тих самих міркувань наведення в них елементарного порядку. Однак ця справа досить затратна. Для початку треба виготовити на них державні акти. Відразу після того виникне питання утримання лісової охорони, яку також треба буде оплачувати. А з 1 січня нинішнього року на Тернопільщині припинено навіть часткове фінансування державних лісових господарств.
– Ставши керівником ЛМГ області, ви, очевидно, робитимете певні кардинальні зміни. Чого вони стосуватимуться передусім?
– Завдань багато, але насамперед необхідно кардинально змінити систему забезпечення лісогосподарств Тернопільщини посадковим матеріалом, особливу увагу приділятимемо догляду лісових насаджень і будівництву лісових доріг. Аби поламати фальшиві стереотипи громадськості про неконтрольовану господарську діяльність у лісах, будемо максимально інформувати населення через ЗМІ про планові роботи й аукціонні торги. Крім того, нещодавно ми запровадили інформування про всі рубки, які здійснюють на території державного лісового фонду, сільських рад та населених пунктів, які входять до них. Усі ці заходи підсилимо високою виконавською дисципліною наших працівників на кожному робочому місці й боротьбою з браконьєрством і незаконними рубками. Тільки за умови такого комплексного підходу зможемо навести лад у лісовому господарстві Тернопілля і передати цей неоціненний скарб майбутнім поколінням.
Розмовляв Богдан НОВОСЯДЛИЙ